В кінці ХІХ на початку ХХ століття, під час панування Польщі на Галичині, розвивається просвітницька діяльність передової інтелігенції та учнівської молоді. Тогочасна влада дозволила згуртовуватися в різні організації, тому 8 грудня 1868 року у Львові було організовано товариство « Просвіта ». Діяльність « Просвіти » надзвичайно швидко поширювалось по теренах Галичини. На Прикарпатті організатором « Просвіти » був Юрій Федькович ( на той час він був шкільним інспектором Віжницького повіту ). Тоді Юрій Федькович складає для дітей Буквар, Читанку, календарі. З 1872 року Ю. Федькович стає редактором часопису « Просвіта » і видає поради лікарські, господарські, ветеринарні, які були дуже популярні та необхідні для людей. В 1891 році на зборах « Просвіти » було прийнято рішення про організацію хат – читалень на теренах Галичини.
Така хата – читальня була і в с. Спас Коломийського р-ну, створена десь в 1922 році. За читальню служила хата Василя Лаврука ( по сільському Василя Олійникового ). Це був осередок громадського та культурно – освітнього життя.
В цей час просвітню роботу на селі проводили брати Гоянюк Дмитро та Федір ( по – сільському - Щербакові ) та Іванюк Михайло ( Бойчишин ), які мали в селі багато однодумців.
Із зростанням кількості членів « Просвіти » за свої внески купили у Івана Коломийчука клапоть землі ( на цім участку землі Народний дім стоїть по сьогоднішній день ) та почали будувати ( зі спогадів старожилів десь в 1924 році, і про це свідчать давні світлини датовані цим роком )Народний дім.
Ініціатором будівництва був - Гоянюк Семен.
Обрали Комітет по будівництву, головою якого був Лаврук Іван Павлович ( Послів ).
Будувався Народний дім за кошти людей. Хто мав змогу - давав будівельні матеріали, а інші по – черзі майстрували та працювали фізично, варили обіди для майстрів.
Із розповіді Романюк Євдокії дочки Михайла ( 1919 р.н.) дізнаємося, що її свекор Романюк Микола син Юри ( помер в 1942 р. ) збирав із жителів села певну кількість зерна для продажі. За вторговані гроші купували бляху, щоб накрити будинок.
Кожної неділі після служби Божої він ставав на перелаз біля церкви і оголошував хто скільки дав збіжжя і скільки сторговано грошей та що за них придбали.
В 1926 році Народний дім уже був збудованим.
Де зараз бібліотека була Рідна школа, гардеробна кімната - молочарня і « кооператива ». Найдовше в ті часи головою читальні був Гаврилюк Петро син Івана ( по – сільському Дмитра Ільчишиного )
Як утримувалася читальня ?
Це були гроші із коляди, Маланки та зіграних п’єс. Хоч старостою села це було строго заборонено. В той час при Читальні діяв потужний драмгурток ( зі слів старожилів села майже кожного місяця ставили нову виставу, а з добре відшліфованими їздили виступати в інші села) За занавіси та куртини служили людські верети.
У 1932 році Гаврилюк Петро син Івана зібрав однодумців колядувати. На заколядовані гроші вони купили матеріал на куртину сцени, а за 400 злотих купили біля 200 –х книг
( в той час люди казали « купили книжки для читальні »).
Після закінчення ІІ світової війни книги із читальні комуністи конфіскували ( відвезли до Коломиї ) , а згодом привезли свою радянську літературу ( багато праць Леніна та Маркса, Енгельса, твори російських письменників ) та радіолу.
В той час читальнею керував Гаврилюк Степан Семенович ( 1921-2004) (він є першим офіційним бібліотекарем цієї бібліотеки ). Із спогадів Гаврилюка С.С. дізнаємося, що деякі комуністичні книги люди із цікавості читали, а радіолою так і ніхто не користувався.
В 1948 році місцеві вояки армії УПА, примусили Гаврилюка С.С. відкрити читальню, погрузили всі комуністичні книги та радіолу на підводу і вивезли в Лази ( так в селі називають участок лісу між Спасом та Борисівкою, Стопчатовом Косівського району). Доля тієї літератури та радіоли невідома.
А 1949 року в Різдвяні свята керівник читальні Гаврилюк С.С. був арештований та Станіславським воєнним трибуналом засуджений на 25 років каторги у найтяжчому режимі за антирадянські дії та допомогу армії УПА. Строк він відбував на Колимі у Хабаровському краї.
Наступними керівниками читальні були - Гоянюк Василь Федорович та Селезінка Василь.
Знову радянська влада завезла книги до бібліотеки в 1951 році. Перший запис у першій бібліотечній інвентарній книзі зроблено 5 липня 1951 року.
З цього часу по липень 1952 року до бібліотеки надійшло 925 примірників. Тоді бібліотекарем працює Юрійчук Ганна Василівна ( 1932 р.н. )
З 2 вересня 1952 року по 3 серпня 1988 року в бібліотеці працює Симотюк Ганна Дмитрівна.
Вона, по домовленості із місцевими столярами, виготовляє до бібліотеки стелажі, книги розміщує в систематизованому порядку.
Під час централізації бібліотек 1 вересня 1978 року Симотюк Ганну Дмитрівну переведено на посаду завідуючої бібліотекою – філіалом № 14 с. Гірське ( тепер с. Спас – Горішнє ).
Фонд бібліотеки під час проведення централізації становив 5624 примірники.
27 грудня 1978 року бібліотеці присвоїли звання - Культурно – освітня установа відмінної роботи. Працівника бібліотеки нагородили Почесною грамотою.
В 1980 році зав. бібліотекою нагороджена Грамотою за багаторічну, добросовісну працю по комуністичному вихованню трудящих. У 1983 - 84 роках зав. бібліотекою отримує Листи – подяки за активну участь у роботі культурно – освітніх установ району. 1987 року 4 листопада - Грамота за активну діяльність в роботі культурно – освітніх установ та з нагоди 70 – ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.
В 1988 році 19 квітня працівник бібліотеки с. Гірське ( Спас – Горішнє ) Симотюк Г. Д. нагороджена медаллю « Ветеран праці »
( працювала на даній посаді 36 років ). В той час робота у бібліотеці проходила згідно із вимогами тогодення. Велася пропаганда марксистко – ленінської спадщини, матеріалів з’їздів та пленумів партії, радянський спосіб життя, велася атеїстична пропаганда.
З 3 серпня 1988 року бібліотеку очолила Наталія Дмитерчук. ( під час декретних відпусток Н. Дмитерчук в 1990 – 92 році в бібліотеці працює Гоянюк Марія Михайлівна, в 1994 –1997 роках - Сенчук Оксана Василівна).
З проголошенням Незалежної України змінились напрямки роботи бібліотеки. Перш за все з бібліотеки було вилучено суспільно – політичну літературу ленінського змісту та атеїстичну літературу.
Напрямки роботи спрямували на національно – культурне, патріотичне та духовне відродження нашої держави. Бібліотека спільно із Народним домом, « Союзом українок », -3-товариством « Рух », братством воявів УПА почали відзначати пам’ятні та ювілейні дати, релігійні та обрядові свята, готувались концертні виступи біля пам’ятних хрестів та знаків загиблим воїнам УПА, Могили січовим стрільцям, а День Незалежності святкується і по сьогоднішній день - біля Каплиці присвяченої Дню Незалежності України.
Фонд бібліотеки почав поповнюватися творами заборонених, репресованих письменників та діаспорними виданнями.
На даний час в бібліотеці оформлено книжкові виставки, які відповідають вимогам сьогодення. Естетичне оформлення бібліотеки яскраво виражає національний колорит.
Велика увага в бібліотеці приділяється краєзнавче – пошуковій роботі. В бібліотеці оформлено краєзнавчий куток « Моє рідне село, моя казко ! Ти з дитинства колиско моя !» де представлено матеріали по історії села, легенди про село, періодичні матеріали, де відображено сучасне життя села . Тут же знаходяться звичаї та обряди нашого села (сільський Різдвяний обряд ( колядки, ролі Царів та Вертепу ), зібрано великодні пісні, зібрано весільний обряд в піснях та світлинах, зібрано рецепти давньої кухні).
В бібліотеці діє Центр регіональної інформації, де відображено діяльність органів обласної та районної влади, соціально – економічний стан краю, статистичні дані, розвиток туризму, про навчальні заклади краю, а також пільги та соціальний захист населення.
За роки праці в бібліотеці Н. Дмитерчук неодноразово нагороджувалася Подяками та Грамотами за вагомий внесок у розвиток української культури, народного мистецтва та активну популяризацію української книги.
В 2010 році бібліотека брала участь у обласному конкурсі робіт бібліотек « І знову озвалися трембіти…» з питань збереження і популяризації гуцульської культури. Зайняла ІІ – ге місце, за що була нагороджена.
Станом на 01. 01. 2011 рік: фонд бібліотеки становить - 9792 примірники друкованих видань; бібліотека обслуговує - 513 читачів ( 302 – дорослі, 211 – діти ), книговидача за рік становить - 10641.
