Коломийська центральна районна бібліотека

Меню сайту
Untitled
Головна
Про бібліотеку
Структура ЦБС
Читачу
Фотогалерея
Коломийщина
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
Друзі сайту
Статистика
Форма користувача

Бібліотеки філії Коломийської ЦБС


 
Бібліотека-філія с.Кропивище №43.
Далеко від річки Прут заховалося між лісів і горбів невелике с. Кропивище. З кінця в кінець його не побачиш, бо одна гора затуляє іншу, а з південного і західного боків обгортають предковічні ліси. У Кропивищі мешкає понад 560 осіб, 190 дворів. Є церква, початкова школа, клуб, бібліотека, дитячий садочок, ФАП, магазин. 
Клуб і бібліотеку почали будувати в 1939 році коштом сільської громади, добудова закінчилася після війни. Бібліотека спочатку була приклубна, потім сільська, а з 1980 року увійшла до Коломийської централізованої бібліотечної системи, як філіал №43.  
Першою завідувачкою бібліотеки була жителька с.Спас Куриляк Євдокія Миколаївна, яка працювала з 1947 по 1959 роки. 
Далі працювали: з 1959 по 1961 роки - Гринюк Марія Дмитрівна, жителька с.Воскресинці.
                          з 1961 по 1987 роки - Бежук Марія Михайлівна, жителька с.Кропивище, Калиняк Олександра Петрівна, жителька м.Коломиї.
                          з 1987 по 2007 роки - Волощук Марія Іванівна, жителька с.Тростянка.
                          з 2007 по 2009 роки - Васкул Ольга Миколаївна, жителька с.Кропивище.
                          з 2009 року бібліотеку очолює Чужак Ніна Василівна, жителька с.Пилипи.
Зараз бібліотека є інформаційним, просвітницьким і культурним центром села, що має упорядкований фонд документів, головним завданням якого є забезпечення потреб користувачів бібліотеки. Загальний фонд бібліотеки становить 4312 примірників друкованих видань. Зараз бібліотека обслуговує 355 читачів, з них 81 дитину, яким видається більше 6500 примірників творів друку на рік. Бібліотека отримує 7 назв періодичних видань. 
Бібліотека співпрацює з школою, сільською радою, дитячим садочком, громадою села. 
                        

Бібліотека-філія с.Сідлище №65.
Бібліотека в селі Сідлище (Седліска) Коршівського району Станіславівської області була заснована в 1947 році. Назва була: Сідлищенська сільська бібліотека Коршівського відділу культури. Приміщення, в якому знаходилась бібліотека, було переобладнане з німецької хати, побудованої у 1912 році., по вулиці Бретгайм (нині Шкільна).
Першим бібліотекарем була "некорінна жителька" Дарія Малярська.
Далі працювали: з 1953 по 1960 роки - Ярохно Марія Гнатівна.
                          з 1960 по 1969 роки - Коваль Мирослава Іванівна.
                          з 1969 по 1970 роки - Антоняк Марія Федорівна.
                          з 1970 по 1971 роки - Диблюк Наталія.
                          з 1971 по 1986 роки - Періг Ганна Миколаївна.
                          з 1986 по 1989 роки - Павлюк Любов Михайлівна.
                          з 1989 по даний час бібліотеку очолює Голод Галина Олексіївна.
У листопаді 2003 року бібліотеку перенесено у нове приміщення по вулиці Шкільна, 19.
Загальний фонд бібліотеки становить 6412 примірників друкованих видань. Зараз бібліотека обслуговує 454 читачі, з них 95 дітей, яким видається більше 9600 примірників творів друку на рік. Бібліотека отримує 7 назв періодичних видань. 
Бібліотека співпрацює зі школою, сільською радою, громадою села. 

 
Бібліотека-філія с.Спас Горішнє №86.

Історія бібліотеки в с. Спас – Горішнє 

В кінці ХІХ на початку ХХ століття, під час панування Польщі на Галичині, розвивається просвітницька діяльність передової інтелігенції та учнівської молоді. Тогочасна влада дозволила згуртовуватися в різні організації, тому 8 грудня 1868 року у Львові було організовано товариство « Просвіта ». Діяльність « Просвіти » надзвичайно швидко поширювалось по теренах Галичини. На Прикарпатті організатором « Просвіти » був Юрій Федькович ( на той час він був шкільним інспектором Віжницького повіту ). Тоді Юрій Федькович складає для дітей Буквар, Читанку, календарі. З 1872 року Ю. Федькович стає редактором часопису « Просвіта » і видає поради лікарські, господарські, ветеринарні, які були дуже популярні та необхідні для людей. В 1891 році на зборах « Просвіти » було прийнято рішення про організацію хат – читалень на теренах Галичини.

Така хата – читальня була і в с. Спас Коломийського р-ну, створена десь в 1922 році. За читальню служила хата Василя Лаврука ( по сільському Василя Олійникового ). Це був осередок громадського та культурно – освітнього життя.

В цей час просвітню роботу на селі проводили брати Гоянюк Дмитро та Федір ( по – сільському - Щербакові ) та Іванюк Михайло ( Бойчишин ), які мали в селі багато однодумців.

Із зростанням кількості членів « Просвіти » за свої внески купили у Івана Коломийчука клапоть землі ( на цім участку землі Народний дім стоїть по сьогоднішній день ) та почали будувати ( зі спогадів старожилів десь в 1924 році, і про це свідчать давні світлини датовані цим роком )Народний дім.

Ініціатором будівництва був - Гоянюк Семен.

Обрали Комітет по будівництву, головою якого був Лаврук Іван Павлович ( Послів ).

Будувався Народний дім за кошти людей. Хто мав змогу - давав будівельні матеріали, а інші по – черзі майстрували та працювали фізично, варили обіди для майстрів.

Із розповіді Романюк Євдокії дочки Михайла ( 1919 р.н.) дізнаємося, що її свекор Романюк Микола син Юри ( помер в 1942 р. ) збирав із жителів села певну кількість зерна для продажі. За вторговані гроші купували бляху, щоб накрити будинок.

Кожної неділі після служби Божої він ставав на перелаз біля церкви і оголошував хто скільки дав збіжжя і скільки сторговано грошей та що за них придбали.

В 1926 році Народний дім уже був збудованим.

Де зараз бібліотека була Рідна школа, гардеробна кімната - молочарня і « кооператива ». Найдовше в ті часи головою читальні був Гаврилюк Петро син Івана ( по – сільському Дмитра Ільчишиного )

Як утримувалася читальня ?

Це були гроші із коляди, Маланки та зіграних п’єс. Хоч старостою села це було строго заборонено. В той час при Читальні діяв потужний драмгурток ( зі слів старожилів села майже кожного місяця ставили нову виставу, а з добре відшліфованими їздили виступати в інші села) За занавіси та куртини служили людські верети.

У 1932 році Гаврилюк Петро син Івана зібрав однодумців колядувати. На заколядовані гроші вони купили матеріал на куртину сцени, а за 400 злотих купили біля 200 –х книг

( в той час люди казали « купили книжки для читальні »).

Після закінчення ІІ світової війни книги із читальні комуністи конфіскували ( відвезли до Коломиї ) , а згодом привезли свою радянську літературу ( багато праць Леніна та Маркса, Енгельса, твори російських письменників ) та радіолу.

В той час читальнею керував Гаврилюк Степан Семенович ( 1921-2004) (він є першим офіційним бібліотекарем цієї бібліотеки ). Із спогадів Гаврилюка С.С. дізнаємося, що деякі комуністичні книги люди із цікавості читали, а радіолою так і ніхто не користувався.

В 1948 році місцеві вояки армії УПА, примусили Гаврилюка С.С. відкрити читальню, погрузили всі комуністичні книги та радіолу на підводу і вивезли в Лази ( так в селі називають участок лісу між Спасом та Борисівкою, Стопчатовом Косівського району). Доля тієї літератури та радіоли невідома.

А 1949 року в Різдвяні свята керівник читальні Гаврилюк С.С. був арештований та Станіславським воєнним трибуналом засуджений на 25 років каторги у найтяжчому режимі за антирадянські дії та допомогу армії УПА. Строк він відбував на Колимі у Хабаровському краї.

Наступними керівниками читальні були - Гоянюк Василь Федорович та Селезінка Василь. 

Знову радянська влада завезла книги до бібліотеки в 1951 році. Перший запис у першій бібліотечній інвентарній книзі зроблено 5 липня 1951 року.

З цього часу по липень 1952 року до бібліотеки надійшло 925 примірників. Тоді бібліотекарем працює Юрійчук Ганна Василівна ( 1932 р.н. )

З 2 вересня 1952 року по 3 серпня 1988 року в бібліотеці працює Симотюк Ганна Дмитрівна.

Вона, по домовленості із місцевими столярами, виготовляє до бібліотеки стелажі, книги розміщує в систематизованому порядку.

Під час централізації бібліотек 1 вересня 1978 року Симотюк Ганну Дмитрівну переведено на посаду завідуючої бібліотекою – філіалом № 14 с. Гірське ( тепер с. Спас – Горішнє ).

Фонд бібліотеки під час проведення централізації становив 5624 примірники.

27 грудня 1978 року бібліотеці присвоїли звання - Культурно – освітня установа відмінної роботи. Працівника бібліотеки нагородили Почесною грамотою.

В 1980 році зав. бібліотекою нагороджена Грамотою за багаторічну, добросовісну працю по комуністичному вихованню трудящих. У 1983 - 84 роках зав. бібліотекою отримує Листи – подяки за активну участь у роботі культурно – освітніх установ району. 1987 року 4 листопада - Грамота за активну діяльність в роботі культурно – освітніх установ та з нагоди 70 – ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

В 1988 році 19 квітня працівник бібліотеки с. Гірське ( Спас – Горішнє ) Симотюк Г. Д. нагороджена медаллю « Ветеран праці »

( працювала на даній посаді 36 років ). В той час робота у бібліотеці проходила згідно із вимогами тогодення. Велася пропаганда марксистко – ленінської спадщини, матеріалів з’їздів та пленумів партії, радянський спосіб життя, велася атеїстична пропаганда.

З 3 серпня 1988 року бібліотеку очолила Наталія Дмитерчук. ( під час декретних відпусток Н. Дмитерчук в 1990 – 92 році в бібліотеці працює Гоянюк Марія Михайлівна, в 1994 –1997 роках - Сенчук Оксана Василівна).

З проголошенням Незалежної України змінились напрямки роботи бібліотеки. Перш за все з бібліотеки було вилучено суспільно – політичну літературу ленінського змісту та атеїстичну літературу.

Напрямки роботи спрямували на національно – культурне, патріотичне та духовне відродження нашої держави. Бібліотека спільно із Народним домом, « Союзом українок », -3-товариством « Рух », братством воявів УПА почали відзначати пам’ятні та ювілейні дати, релігійні та обрядові свята, готувались концертні виступи біля пам’ятних хрестів та знаків загиблим воїнам УПА, Могили січовим стрільцям, а День Незалежності святкується і по сьогоднішній день - біля Каплиці присвяченої Дню Незалежності України.

Фонд бібліотеки почав поповнюватися творами заборонених, репресованих письменників та діаспорними виданнями.

На даний час в бібліотеці оформлено книжкові виставки, які відповідають вимогам сьогодення. Естетичне оформлення бібліотеки яскраво виражає національний колорит.

Велика увага в бібліотеці приділяється краєзнавче – пошуковій роботі. В бібліотеці оформлено краєзнавчий куток « Моє рідне село, моя казко ! Ти з дитинства колиско моя !» де представлено матеріали по історії села, легенди про село, періодичні матеріали, де відображено сучасне життя села . Тут же знаходяться звичаї та обряди нашого села (сільський Різдвяний обряд ( колядки, ролі Царів та Вертепу ), зібрано великодні пісні, зібрано весільний обряд в піснях та світлинах, зібрано рецепти давньої кухні).

В бібліотеці діє Центр регіональної інформації, де відображено діяльність органів обласної та районної влади, соціально – економічний стан краю, статистичні дані, розвиток туризму, про навчальні заклади краю, а також пільги та соціальний захист населення.

За роки праці в бібліотеці Н. Дмитерчук неодноразово нагороджувалася Подяками та Грамотами за вагомий внесок у розвиток української культури, народного мистецтва та активну популяризацію української книги.

В 2010 році бібліотека брала участь у обласному конкурсі робіт бібліотек « І знову озвалися трембіти…» з питань збереження і популяризації гуцульської культури. Зайняла ІІ – ге місце, за що була нагороджена.

Станом на 01. 01. 2011 рік: фонд бібліотеки становить - 9792 примірники друкованих видань; бібліотека обслуговує - 513 читачів ( 302 – дорослі, 211 – діти ), книговидача за рік становить - 10641.



Бібліотека-філія с.Спас Долішнє №87.

Історія бібліотеки в с. Спас – Долішнє 
Демократичні процеси, які проходять сьогодні в нашому суспільстві, дають можливість по новому переосмислити історичні події минулого. Перед людьми стоїть складне і відповідальне завдання відновити історичну правду.
Історична доля розпорядилася так, що впродовж кількох століть українці зазнавали колоніального гноблення і не мали широких можливостей для свого вільного розвитку.
Та, зневажаючи на все, українці зуміли зберегти себе як велику націю і збагатити значні здобутки в питаннях освіти, літератури, культури, мистецтва, народних традицій.
В кінці ХІХ та на початку ХХ століття культурно-виховну роботу в Західній Україні проводили товариства "Просвіта", "Сокіл", "Січ", "Пласт", "Луг".
В селі Спас в той час діяло чотири організації "Просвіта", "Каменяр", "Союх українок", "Сільський господар".
Товариство "Просвіта" організовувало хати-читальні по селах Галичини. Така хата-читальня була організована і в с.Спас десь в 1922 році. За читальню служтла хата Василя Лаврука (по сільському Василя Олійникового) з Горішнього. Це був осередок громадського та культурно-освітнього життя. В цей час просвітню роботу в селі проводили брати Дмитро та Федір Гоянюки (по сільському Щербакові) та Михайло Іванюк (Бойчишин), які мали в селі багато однодумців.
В 1956 році починається будівництво Народного дому в с.Долішнє (так в той час називався долішній куток с.Спас). Будували за кошти жителів села. Було збудовано зал на 300 місць, дві гардеробні кімнати та дві кімнати для бібліотеки. 
Першим бібліотекарем стає Іванюк Параска Гаврилівна (працює на цій посаді до 1963 року).
В 1963 році завідуючої бібліотеки стає Андрусяк Марія Павлівна, 1931 р.н., жителька с.Королівка. В той час  фонд нараховував 1200 книг.
В 1964 році завідуючою бібліотеки стає Стефанців Ірина Федорівна, 1940 р.н., уродженка с.Косова, яка працювала до 1971 року. В цьому році до роботи в бібліотеці приступає Гоянюк Галина Михайлівна, яка працює до 2007 року. Вона відпрацювала в бібліотеці 37 років. За ці роки неодноразово нагороджувалась грамотами та подяками за активну культурно-просвітницьку роботу та популяризацію книги. Бібліотекар брала участь на кращий сценарій до Голодомору і зайняла І місце в області.
З 2007 року бібліотекою завідує Ільчук Олеся Василівна (на час її декретної відпустки - Дмитерчук Галина Василівна).
Станом на 01. 01. 2011 рік: фонд бібліотеки становить - 9338 примірників друкованих видань; бібліотека обслуговує - 509 читачів ( 312 – дорослі, 197 – діти ), книговидача за рік становить - 10882.